Як показує аналіз даних двох опитувань, знайомі зі станом алкогольного сп’яніння 73,8% опитаних юнаків і дівчат. Зростає кількість молодих людей, що мають досвід алкогольного сп'яніння в селі і селищах міського типу, на 7,7% і 5,7% відповідно. Причому число їх збільшується за рахунок тих, хто неодноразово бував у стані алкогольного сп'яніння. У місті, навпаки, спостерігається тенденція до зниження їх кількості.

Співвідношення частоти вживання алкоголю хлопцями і дівчатами показує, що хлопці частіше вдаються до вживання алкоголю. Однак у порівнянні з минулим роком збільшилося число юнаків і дівчат, які неодноразово бували у стані алкогольного сп'яніння. Так, наприклад, число дівчат, що бували в стані алкогольного сп'яніння багато разів, виросло майже вдвічі. При цьому, кількість дівчат і хлопців, які жодного разу не пробували алкоголю, не змінилося. Можна припустити, що ряди тих, хто часто вживає алкоголь, поповнюються молодими людьми, що раніше пробували його один чи кілька разів.

Порівняльний аналіз у групах з різним освітнім статусом показав збереження загальної картини – рівень вживання алкоголю найбільш високий серед студентів і найнижчий серед школярів. Однак зіставлення отриманих результатів з результатами минулого року і тут показує ту ж тенденцію – збільшується кількість молодих людей, що неодноразово бували в стані алкогольного сп'яніння :

Поглиблене вивчення отриманих даних за методом факторного аналізу виявило ряд чинників, які провокують молодь до вживання алкоголю.

Найбільш вагомим серед них є неблагополуччя сімейних відносин. Тут і напружена атмосфера вдома, і складнощі у взаєминах з батьками і пияцтво батьків і відсутність у родини коштів для того, щоб дати молодій людині нормальні освіту і виховання. При цьому, за оцінками самої ж молоді, рівень її стосунків з батьками має прямий зв'язок з причинами алкоголізму в молодіжному середовищі. В міру погіршення стосунків юнака зі старшими в сім’ї різко зростає спонукуючий до пиятики вплив оточуючого середовища та поширеної традиції супроводжувати випивкою дружні посиденьки, вплив негативного прикладу батьків. Чим гірші стосунки з ними, тим сильніша у молоді потреба розслабитися, забути про проблеми, знайшовши розраду у випивці, тим більше спонукують до випивки сімейні негаразди, чвари між батьками. Лиш в однім випадку виявилася протилежна тенденція: чим кращими вважає молодь свої стосунки з батьками, тим сильніше діє такий чинник алкоголізму, як доступність спиртних напоїв. Певно, доброта батьків до чад своїх об’єктивно виливається у зло.

При цьому абсолютно логічним є те, що наступним значущим фактором є суто емоційні чинники, такі як бажання підняти настрій, підбадьоритися, забути про проблеми

Третій фактор, виявлений у ході аналізу, свідчить про те, що на прилучення молодих людей до спиртних напоїв значимий вплив робить толерантне ставлення до алкоголю середовища, у якому знаходиться молода людина, розповсюджених у даному суспільстві стереотипів, наприклад, того, що дружні зустрічі обов'язково повинні супроводжуватися випивкою, прагнення молодої людини діяти співвідповідно зі встановленими “нормами”

Четвертий фактор є інформаційним. Тут очевидні дві взаємодоповнюючі тенденції – на сприятливий ґрунт дитячого невідання успішно лягає реклама у засобах масової інформації, що пропагує не просто спиртні напої, але красивий стиль життя, що супроводжується вживанням алкоголю :

П'ятий фактор свідчить про те, що діти, аби чимось заповнити вільний час, скоріше вдаються до випивки і це компенсує їм потребу у творчій самореалізації, самоствердженні. Даний фактор відбиває ступінь організованості індивідуального життя дитини. І хоча вага його значно нижче, ніж, скажімо, вага фактора сімейних відносин, але і він вносить свою частку в пояснення картини поширення дитячого алкоголізму і доповнює уявлення про роль родини в психологічному і соціальному здоров'ї дитини.

Шостий фактор свідчить про роль сформованих смисложиттєвих орієнтирів молодої людини, що складають психологічний стрижень особистості й основу вольового поводження. Відсутність визначених цілей і сформованих ціннісних установок приводить до конформного поводження, залежності від оточення. Потрапляючи в оточення, де цінністю і нормою є вживання алкоголю, така молода людина не в змозі протистояти негативному впливу перекручених цінностей.

Таким чином, підводячи підсумок факторного аналізу, ми можемо сказати, що найбільш значимими чинниками, що визначають ставлення молодих людей до алкоголю, є неблагополуччя у відносинах з родиною і порушення нервово-психологічної рівноваги, іншими словами – стрес. Їх доповнюють такі фактори, як позитивне ставлення до алкоголю оточення молодої людини, неінформованість про наслідки вживання алкоголю, неорганізованість життя, відсутність цілей, конформізм.